Біоенергетична складова
«зеленої» енергетичної трансформації України у воєнний та повоєнний періоди: правові аспекти
Кандидат юридичних наук, науковий співробітник відділу господарсько-правових досліджень проблем економічної безпеки Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України»; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0660-5783
The present paper examines the legal problems of bioenergy development as a driver of “green” energy transformation of Ukraine in the war and post-war periods. The peculiarities of direct and indirect impact of hostilities on bioenergy are determined. On the one hand, in short and medium term, there will be a limitation of the potential of bioenergy industry due to the expansion of the temporarily occupied territory of Ukraine, damage to bioenergy facilities, destruction of biomass and other factors. On the other hand, the energy crisis is pushing for a faster transition to the use of the low-carbon energy technologies and for increase in energy security. It is demonstrated that there is significant progress in the legal regulation of biomethane production and use. For the creation of a biomethane market, it is particularly important to regulate the functioning of the biomethane registry. At the same time, the weak point of Ukraine’s bioenergy strategy and legislation is the lack of sustainability and greenhouse gas emissions saving criteria for biofuels, bioliquids and biomass fuels, which are provided for in EU law.
У статті розглядаються правові проблеми розвитку біоенергетики як рушія «зеленої» енергетичної трансформації України у воєнний та повоєнний періоди. Визначено особливості прямого та опосередкованого впливу бойових дій на біоенергетику. З одного боку, у коротко- та середньостроковій перспективі відбуватиметься обмеження потенціалу біоенергетики через розширення тимчасово окупованої території України, пошкодження об’єктів біоенергетики, знищення біомаси та інші фактори. З іншого боку, енергетична криза спонукає до швидшого переходу до використання низьковуглецевих енергетичних технологій та підвищення енергетичної безпеки. Показано значний прогрес у правовому регулюванні виробництва та використання біометану. Для створення ринку біометану особливо важливим є врегулювання відносин у сфері функціонування реєстру біометану. Водночас слабким місцем біоенергетичної стратегії та законодавства України є відсутність критеріїв сталості та скорочення викидів парникових газів для транспортного біопалива, біорідини, а також твердого і газового біопалива, які передбачені законодавством ЄС.
